Комунікат Синоду Єпископів УГКЦ
КОМУНІКАТ
Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2026 року
Зарваниця, 1–10 липня 2026 року
У Марійському духовному центрі «Зарваниця» від 1 до 10 липня 2026 року тривала праця Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. У синодальних засіданнях узяли участь 49 архиєреїв УГКЦ з України, Західної та Центральної Європи, Північної й Південної Америки, а також Австралії. Серед них ‒ 34 правлячі єпископи, єпископ Курії Верховного Архиєпископа, 9 єпископів-помічників і 5 єпископів-емеритів.
Гості Синоду Єпископів
На початку першого робочого засідання Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав привітав членів Синоду, зокрема нових владик, які впродовж минулого року отримали єпископські свячення: єпархіального єпископа єпархії Святого Володимира Великого в Парижі Ігоря Ранцю та єпископа-помічника Вроцлавсько-Кошалінської єпархії Маріуша Дмитерка.
Предстоятель згадав світлої пам’яті владику Петра Стасюка, який упокоївся в Господі 25 серпня 2025 року в Канаді. Його поховали в крипті катедрального собору Святих апостолів Петра і Павла в Мельбурні (Австралія).
У роботі Синоду також взяли участь: Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, який прибув разом із радником Апостольської нунціатури монсеньйором Вєкославом Холіком; архиєпископ і митрополит Пряшівський Йона Максім; правлячий єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Теодор Мацапула разом із єпископом-помічником Нілом Лущаком; генеральний вікарій архиєпископа Відня для вірних Східних Католицьких Церков в Австрії о. Юрій Коласа; вікарій архиєпископа Мадрида для вірних Східних Католицьких Церков в Іспанії о. Андрес Мартінес Естебан; генеральний вікарій для українських греко-католиків у Румунії о. Василь Колопельник.
Під час Синоду відбулася також зустріч з генеральним директором Благодійного фонду німецьких католиків «Реновабіс» о. Томасом Шварцом та архимандритом о. Андреасом Тірмаєром. Синодальні отці висловили їм, а через них ‒ усім жертводавцям, щиру вдячність за солідарність із нашою Церквою та українським народом у час тривалих випробувань. Вони також запевнили у своїй молитві за всіх, хто пам’ятає про Україну, молиться за неї та підтримує її.
Вітальне слово Апостольського нунція
Із вітальним словом до членів Синоду звернувся Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас. Він високо оцінив спільне звернення Блаженнішого Святослава та групи кардиналів Української Греко-Католицької Церкви і Римо-Католицької Церкви в Польщі щодо актуальної ситуації в польсько-українських відносинах.
Окрім цього, архиєпископ Вісвальдас поділився головними підсумками свого нещодавнього візиту до Рима та зустрічей зі Святішим Отцем і керівництвом Державного секретаріату Святого Престолу. Він наголосив на духовному вимірі сучасної російської війни проти України та закликав продовжувати молитву за навернення Росії відповідно до заклику Пресвятої Богородиці, даного у Фатімі. Апостольський нунцій заохотив владик не втрачати відваги, розвивати братерські взаємини з іншими Церквами в Україні та надалі жертовно служити людям, які страждають від війни, розділяючи з ними їхній біль та їхні надії.
На завершення він наголосив, що Східні Католицькі Церкви, а особливо Українська Греко-Католицька Церква, є великим скарбом усієї Вселенської Церкви, і закликав надалі ділитися її духовною спадщиною та досвідом з усією Вселенською Церквою.
Програмна доповідь Отця і Глави УГКЦ
Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав виголосив програмну доповідь, у якій представив актуальний стан життя і служіння Церкви, зокрема в Україні, в умовах російської агресії.
Предстоятель наголосив на мужності й витривалості українських захисників та всього українського народу, який, попри щоденні загрози й драматичні випробування минулої зими, не втрачав надії та знаходив сили протистояти злу.
Блаженніший Святослав ознайомив членів Синоду з діяльністю Постійного Синоду, сесії якого після торішнього Синоду Єпископів відбувалися в Австралії, Бразилії та Іспанії. Він підкреслив, що проведення таких засідань сприяє зміцненню єдності Церкви-матері з її духовними дітьми, розсіяними по всьому світу, пожвавленню душпастирського служіння та розвитку структур УГКЦ, особливо там, де вони ще перебувають на етапі становлення.
Окрему увагу Глава Церкви приділив служінню духовенства в Україні та поза її межами. Під час обговорення програмної доповіді синодальні отці обмінялися думками щодо душпастирського супроводу людей, які постраждали від війни, та українців, які були змушені шукати прихистку за кордоном. Серед пріоритетних тем обговорення була також підтримка священнослужителів, які з великою самовідданістю здійснюють своє служіння в умовах російської агресії.
Головна тема Синоду Єпископів 2026 року
Другого дня синодальних засідань владики розглядали головну тему цьогорічного Синоду ‒ «Душпастирство покликань до священства та монашества». За її підготовку відповідали дві патріарші комісії ‒ у справах духовенства (голова — владика Богдан Данило) та у справах монашества (голова — владика Михайло Бубній).
Вступну доповідь виголосив владика Богдан Данило на тему «Роль сім’ї, спільноти та єпископа у плеканні й формуванні священничих покликань: заклик творити культуру самопожертви, батьківства та зустрічі».
Відтак учасники Синоду заслухали низку співдоповідей, присвячених різним аспектам душпастирства покликань. Ректор Івано-Франківської духовної семінарії о. Тарас Путько представив доповідь «Покликання в УГКЦ на території України: стратегічний аналіз, демографічна візія та дорожня карта для душпастирів». Протосинкел Торонтської єпархії о. Андрій Онуферко висвітлив тему «Покликання в УГКЦ поза Україною: аналіз зібраних даних про священників та дияконів, свячених від 2010 року». Директор Благодійного фонду «Шпиталь Шептицького» о. Ігор Бойко виступив із доповіддю «Обличчя сучасного покликання: соціокультурний та психологічний портрет семінариста».
У другій частині засідання, після вступного слова владики Михайла Бубнія, який представив статистичні дані щодо покликань до богопосвяченого життя в УГКЦ та проаналізував сучасний стан монашества нашої Церкви, були виголошені співдоповіді, присвячені покликанню до богопосвяченого життя: Ієромонах Сава Масник, студит, представив тему «Сучасна молодь у богопосвяченому житті: очікування ‒ відповідь формації». Ієромонах Андрій Сивак, ТІ, присвятив свою доповідь темі «Харизма, спільнота і місія в розпізнаванні покликання: досвід, труднощі та оновлення інститутів богопосвяченого життя». Сестра Катерина Молочій, МНІ, виступила з доповіддю «Сім’я в контексті питань віри, виховання та викликів сучасності».
Після заслухання доповідей синодальні отці провели ґрунтовне обговорення головної теми. Праця продовжилася в малих групах, де владики мали нагоду обмінятися думками та сформулювати конкретні пропозиції, які стали основою для синодальних рішень.
Душпастирська ситуація УГКЦ в Україні та світі
Значну частину праці Синоду було присвячено розглядові душпастирської ситуації в митрополіях та інших церковних структурах УГКЦ в Україні й поза її межами. Архиєреї аналізували контекст, у якому сьогодні здійснює своє служіння Церква, окреслювали найважливіші виклики та обговорювали можливі відповіді на них.
Про життя Української Греко-Католицької Церкви в Австралії, Новій Зеландії та Океанії доповів кардинал Микола Бичок. Про розвиток душпастирства українців у єпархії Покрову Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина) розповів владика Даниїл Козлінський. Огляд життя Церкви в Бразилії представив митрополит Володимир Ковбич.
Аналіз душпастирського служіння у Вінніпезькій митрополії (Канада) представив владика Андрій Рабій, єпископ-помічник Вінніпезької архиєпархії. Про становище УГКЦ у чотирьох єпархіях Сполучених Штатів Америки доповів митрополит Борис Ґудзяк.
Владика Богдан Дзюрах представив огляд актуального стану чотирьох ієрархічних структур УГКЦ у Західній Європі: єпархії Пресвятої родини в Лондоні, єпархії Святого Володимира Великого в Парижі, Апостольського екзархату в Німеччині та Скандинавії та Апостольського екзархату в Італії. Митрополит Євген Попович доповів про душпастирське служіння Перемишльсько-Варшавської митрополії.
Особливу увагу синодальні отці приділили життю Церкви в чотирьох митрополіях України. Огляд душпастирської ситуації, а також головних суспільних і церковних викликів у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільсько-Зборівській митрополіях представив митрополит Теодор Мартинюк. Про життя Києво-Галицької митрополії доповів Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав як її митрополит.
Представлення звітів супроводжувалося жвавим обміном думками. Єпископи ділилися своїм досвідом, аналізували сучасний стан життя Церкви в Україні та на поселеннях, висловлювали пропозиції щодо подальшого розвитку душпастирського служіння, зміцнення взаємної підтримки та поглиблення єдності між усіма церковними структурами УГКЦ.
Літургійні та соціальні питання
Важливе місце в праці цьогорічного Синоду посів розгляд літургійних питань, які представив голова Патріаршої літургійної комісії владика Григорій Комар.
Зокрема, синодальні отці розглянули і поблагословили до друку тексти нового Архиєратикона, оновлених Молитвослова та офіційного молитовника УГКЦ «Прийдіте, поклонімся».
Окрему увагу владики приділили соціальному служінню Церкви в умовах російської агресії. Війна й надалі завдає українському народові невимовних страждань і породжує нові гуманітарні виклики, на які Церква покликана відповідати конкретними ділами милосердя.
Прагнучи ще ефективніше відповідати на численні потреби людей, які постраждали від війни, синодальні отці заслухали звіт президентки Благодійного фонду «Карітас України» Тетяни Ставничої про діяльність організації, яка від імені Церкви здійснює системну гуманітарну допомогу постраждалим унаслідок війни. Владики висловили керівництву, працівникам і волонтерам фонду щиру вдячність за їхню жертовність, витривалість і відданість служінню ближньому, завдяки чому тисячі людей отримують своєчасну й необхідну допомогу.
Канонічні питання
Одним із найважливіших завдань цьогорічного Синоду стали розгляд і затвердження проєкту Кодексу канонів Української Греко-Католицької Церкви.
Цей збірник, який налічує близько 730 канонів, є плодом понад десятирічної праці робочої групи під проводом митрополита Євгена Поповича, голови Канонічного відділу Патріаршої курії.
Кодекс складається з 19 титулів, які регулюють різні сфери життя Церкви, зокрема питання її ієрархічної структури, служіння єпископів і духовенства, діяльності парафій, прав і обов’язків мирян, богопосвяченого життя, місійної діяльності, екуменізму, міжрелігійного діалогу, учительського служіння Церкви, літургійного життя, церковного управління, матеріального забезпечення, соціального служіння та церковного судочинства.
Під час синодальних засідань члени Синоду послідовно опрацьовували кожен канон, вносили свої зауваження, уточнення та пропозиції, працюючи над удосконаленням і подальшим формуванням власного партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви.
Звітність церковних структур та інші питання
Традиційною складовою праці Синоду стало заслухання звітів церковних структур різних рівнів.
Звіт про стан церковного судочинства в Українській Греко-Католицькій Церкві представив митрополит Євген Попович. Про діяльність Душпастирської ради Патріаршої курії прозвітував владика Кеннет Новаківський. Підсумки діяльності патріарших комісій і відділів за минулий рік підбив владика Андрій Хім’як. Про перебіг беатифікаційного процесу праведного митрополита Андрея Шептицького поінформував о. Адріян Книш.
Патріарший економ о. Любомир Яворський представив фінансовий звіт Патріаршої курії, звіт про збір пожертв і діяльність фондів, заснованих Синодом Єпископів УГКЦ, а також поінформував про діяльність Патріаршої фундації «Мудра справа». Владика Йосиф Мілян розповів про перебіг будівництва Патріаршого центру в Києві.
Синодальні отці також ознайомилися з інформацією про діяльність та місію Українського католицького університету, яку надав ректор університету д-р Тарас Добко. Під час обговорення було наголошено на важливій ролі Українського католицького університету у формуванні відповідального суспільного лідерства, розвитку християнської думки та плеканні культури служіння. Особливу увагу було звернено на внесок університету в підготовку катехитів, біблійних аніматорів і мирянських лідерів, які здійснюють своє служіння в парафіях Української Греко-Католицької Церкви в Україні та на поселеннях.
Спільна молитва та завершення праці Синоду Єпископів
Як і щороку, праця Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви проходила в атмосфері спільної молитви та духовних роздумів. Проповіді на щоденних Літургіях, а також реколекційні науки під час дня духовної віднови виголошував ієромонах Сава Масник, студит.
Кожне робоче засідання розпочиналося о 9:00 молитвою за полеглих захисників України, загиблих мирних жителів та всіх жертв російської агресії. У такий спосіб синодальні отці єдналися із Загальнонаціональною хвилиною мовчання, вшановуючи пам’ять усіх, хто віддав своє життя за свободу й незалежність України.
У суботу, 4 липня, владики звершили заупокійне богослужіння та літургійно пом’янули спочилих співбратів у єпископському служінні. Під час молитви було поіменно згадано архиєреїв Української Греко-Католицької Церкви, які відійшли до вічності, починаючи від кінця Х століття, згідно з Пом’яником, підготовленим Секретаріатом Синоду.
У неділю, 5 липня, синодальні отці відвідали парафії Тернопільсько-Зборівської митрополії та сусідніх єпархій, де разом із вірними молилися за справедливий і тривалий мир в Україні, за український народ, його захисників, а також за всіх, хто потерпає від наслідків війни.
У вівторок, 7 липня, під час братньої вечері владики привітали ювілярів цього року ‒ єпископів, священників, богопосвячених осіб і мирян, висловивши їм щиру вдячність за багаторічне й жертовне служіння Церкві та вагомий внесок у підготовку і проведення Синоду.
На завершення своєї праці синодальні отці затвердили текст Послання Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви «„Іди за Мною!“ (Мр. 2, 14): Покликання до священничого служіння та богопосвяченого життя в сучасному світі», присвяченого головній темі цьогорічних засідань, а також схвалили низку листів до Предстоятелів Церков sui iuris, голів Єпископських конференцій, керівництва Української держави та членів Синоду, які не змогли взяти участі в його роботі.
Синод Єпископів ухвалив провести чергову сесію Синоду наприкінці серпня 2027 року Божого. Головною темою наступного Синоду стане «Комунікаційна стратегія Української Греко-Католицької Церкви».
Владики висловили вдячність духовенству, богопосвяченим особам і мирянам Української Греко-Католицької Церкви за вірне служіння Богові та українському народові в умовах війни, закликавши всіх і надалі залишатися свідками християнської надії, єдності та незламної віри в перемогу добра.
Завершуючи свою працю, єпископи доручили Богові та заступництву Пресвятої Богородиці Церкву, український народ, наших захисників, усіх постраждалих від війни, полонених, зниклих безвісти та вимушених переселенців. Вони закликали духовенство, богопосвячених осіб і мирян до невтомної молитви за перемогу правди, справедливий мир, визволення України від російського агресора та духовне відродження українського народу.
